БАТЬКАМ

Навчання вдома: практичні поради для батьків від психологині Світлани Ройз

Варто знати тут

ТОП-15 сайтів українською мовою для розвитку дитини

Чому наші діти нудьгують у школі, є такими нетерплячими, так легко розчаровуються і не мають справжніх друзів?

Десять батьківських помилок і їх наслідки для дитини

Чому діти брешуть та що з цим робити.

Це треба знати

 Не викликає сумніву твердження, що всі батьки прагнуть виростити здорових та щасливих дітей. Ми купуємо їм стильні речі та дорогі гаджети, забезпечуємо цікаве дозвілля й розвиток творчих інтересів. 

   Та як часто ми задумуємося над харчуванням дитини? Чи розуміємо, що щоденний раціон формує харчові звички, відмовитися від яких у дорослому віці стає дуже важко?

   Що варто виключити з щоденного раціону малюка? Які продукти вважаються шкідливими? Та як заохотити дитину до здорового харчування? На ці та інші запитання пропоную  знайти відповіді в статті Марини Корольчук

«Шкідлива їжа: що варто виключити з раціону дитини?» за посиланням:  https://learning.ua/blog/201811/shkidlyva-yizha-shcho-varto-vykliuchyty-z-racionu-dytyny/

Останнім часом стало дуже складно вкласти дитину спати вчасно. Діти майже не розлучаються зі смартфонами, планшетами та комп’ютерами, постійно захоплені величезною кількістю розваг. Мерехтіння цих пристроїв надсилає мозку сигнал, що спати ще рано, й малюк продовжує бути активним, замість того, щоб заснути й набиратися сил для наступного дня.

Чому сон є таким важливим для дитячого організму? Скільки часу мають спати малюки? До чого може призвести недосипання? Відповіді на ці та інші запитання ви можете знайти в нашій статті «Здоровий сон: скільки потрібно спати дитині?» Марини Корольчук. за посиланням https://learning.ua/blog/201810/zdorovyi-son-skilky-potribno-spaty-dytyni/

  З кожним роком кількість користувачів всесвітньої мережі неухильно зростає. Інтернет-технології вже стали невід’ємною частиною життя сучасного суспільства. Нікого не дивує те, що в 3 роки малюки самостійно дивляться мультики на YouTube, а першокласники шукають необхідну інформацію за допомогою Google.

   Та більшість дітей не володіють інформацією про небезпеку Інтернету й не мають сформованих навичок онлайн-культури.

       Які існують ризики перебування в глобальній мережі? 

        Чому малюків так приваблює Інтернет? 

       Як вберегти свою дитину від небезпеки кіберпростору? 

       Навіщо дітям Інтернет?

Відповіді на ці запитання  можна знайти в статті Марини Корольчук 

     "Діти в Інтернеті: реальні загрози віртуального світу"  за посиланням https://learning.ua/blog/201811/dity-v-interneti-realni-zahrozy-virtualnoho-svitu/

    

     

Зверніть увагу!

Основи інтернет-етикету, яким слід навчити дитину:

📎 Дитина не повинна передавати приватну інформацію про себе (прізвище, номер телефону, адресу, номер школи) без дозволу батьків.

📎 Добре, коли дитина розуміє, що потрібно звернутися до батьків або вчителя, якщо хтось турбує її у мережі - відправляє дивні повідомлення, нав'язливо намагається установити контакт.

📎 Потрібно пояснити дитині, що зустрічі у реальному житті зі знайомими по Інтернет-спілкуванню не завжди є гарною ідеєю, оскільки люди можуть бути дуже різними в електронному спілкуванні і при реальній зустрічі.

📎 Дитина повинна розуміти, що не варто відкривати файли або посилання на Web-сторінки, отримані від незнайомих людей.

📎 Навчіть дитину бути ввічливими в електронному листуванні. Не варто в електронних листах застосовувати текст, набраний у ВЕРХНЬОМУ РЕГІСТРІ - це сприймається у мережі як крик, і може прикро вразити співрозмовника.

📎 Не потрібно надсилати у листі інформації великого обсягу (картинки, фотографії тощо) без попередньої домовленості зі співрозмовником.

📎 Поясніть дитині: завжди потрібно поводитися у мережі так, як би дитина хотіла б, щоб поводилися з нею в реальному житті.

ПОРАДИ ПСИХОЛОГА

На даній сторінці ви можете переглянути основні, чіткі рекомендації практичних психологів з приводу великого спектру проблем, які можуть виникнути у вихованні наших дітей.

https://dytpsyholog.com/2016/04/03/%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8-%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B0/

Як діяти батькам, якщо дітям заважає вчитися агресивний однокласник

https://osvitoria.media/opinions/yak-diyaty-batkam-yakshho-dityam-zavazhaye-vchytysya-agresyvnyj-odnoklasnyk/

Як прищепити любов до читання у сучасному світі?

http://e-ranok.com.ua/ua/catalog/detskaya-i-doshkolnaya-literatyra.html

СЛОВА, ЯКИМИ ВАРТО ЗАМІНИТИ ЗВИЧНІ ЗАУВАЖЕННЯ В СТОРОНУ ДИТИНИ. ПРИЙОМ, ЯКИЙ СПРАВДІ ПРАЦЮЄ!

https://dytpsyholog.com/2016/01/20/%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%BC%D0%B8-%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BE-%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8%D1%82%D0%B8-%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96-%D0%B7%D0%B0%D1%83/

ІСТЕРИКИ. СПОСОБИ ЗАПОБІГАННЯ

https://dytpsyholog.com/2015/03/25/%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8-%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8-%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F/

ЧИ ПОТРІБНО ДІТЯМ ПЛАТИТИ ЗА ВІДМІННІ ОЦІНКИ?

https://dytpsyholog.com/2015/09/15/%D1%87%D0%B8-%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%BE-%D0%B4%D1%96%D1%82%D1%8F%D0%BC-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8-%D0%B7%D0%B0-%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%96/

4 СПОСОБА КАК УСАДИТЬ РЕБЕНКА ЗА УРОКИ

https://dytpsyholog.com/2016/03/13/4-%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0-%D0%BA%D0%B0%D0%BA-%D1%83%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8C-%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0-%D0%B7%D0%B0-%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8/

ВЧИМО ДИТИНУ СЛІДКУВАТИ ЗА ЧАСОМ САМОСТІЙНО

https://dytpsyholog.com/2015/10/26/%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BC%D0%BE-%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83-%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8-%D0%B7%D0%B0-%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%BC-%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE/

ЧОМУ ДИТИНА КРАДЕ?…

https://dytpsyholog.com/2016/08/16/%D1%87%D0%BE%D0%BC%D1%83-%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0-%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B5/

МЕТОД “Я-ПОВІДОМЛЕНЬ” ДЛЯ ВСТАНОВЛЕННЯ КОНТАКТУ З ДИТИНОЮ І ДОРОСЛИМИ

https://dytpsyholog.com/2016/04/11/%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4-%D1%8F-%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%8C-%D0%B4%D0%BB%D1%8F-%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/

МЕТОД “АКТИВНОГО СЛУХАННЯ” ЯК ОДИН З ЧУДОВИХ ПРИЙОМІВ НАЛАГОДИТИ КОНТАКТ З ДИТИНОЮ

https://dytpsyholog.com/2016/03/31/%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4-%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D1%81%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%8F%D0%BA-%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD-%D0%B7-%D1%87%D1%83/

Семейные ценности и традиции — действительно ли так важно?

Источник: https://psy-practice.com/publications/vzroslye-i-deti/semeynye-tsennosti-i-traditsii-deystvitelno-li-tak-vazhno/

Релаксаційні вправи для зняття напруги з м'язів тулуба, рук, ніг.

 "ШИШКИ"
  Уявіть собі, що ви - ведмежата і з вами грає мама - ведмедиця. Вона кидає вам шишки. Ви їх ловите і з силою стискаєте в лапах. Але ось ведмежата втомилися і кидають свої лапки вздовж тіла - лапки відпочивають. А мама - ведмедиця знову кидає шишки ведмежата ... (повторити 2 - 3 рази)

"СОНЕЧКО І ХМАРИНКА"
  Уявіть собі, що ви загораєте на сонечку. Але ось сонце зайшло за хмаринку, стало холодно - всі стиснулися в грудочку щоб зігрітися (затримати дихання). Сонечко вийшло з-за хмаринки, стало жарко - усі розслабилися (на видиху). Повторити 2 - 3 рази.

"Дорогоцінні"
  Уявіть собі, що ви тримаєте в кулачках щось дуже цінне, дороге для вас і хтось хоче у вас це відняти. Ви стискаєте кулачки дедалі міцніше ... ще міцніше, вже побіліли кісточки, кисті починають тремтіти ... Але ось кривдник пішов, а ви розтискаєте свої кулачки, пальці стають розслабленими, кисті рук спокійно лежать на колінах ... вони відпочивають ... (повторити 2-3 рази ).

"Гра з ПІСКОМ"
  Уявіть собі, що ви сидите на березі моря. Наберіть в руки пісок (на вдиху). Сильно стиснувши пальці в кулак, утримати пісок в руках (затримка дихання). Посипати коліна піском, поступово розкриваючи кисті і пальці. Впустити безсило руки вздовж тіла, лінь рухати важкими руками (повторити 2-3 рази).

Як допомогти дитині адаптуватися в новій школі.

https://learning.ua/blog/201811/yak-dopomohty-dytyni-adaptuvatysia-v-novii-shkoli/

Яким має бути режим дня молодшого школяра?

https://learning.ua/blog/201811/rezhym-dnia-uchniv-pochatkovoi-shkoly/

Що таке булінг?

https://learning.ua/blog/201810/shcho-take-bulinh/

                                        Секреты развития самодисциплины у ребенка

   Самоконтроль или же самодисциплина – это способность контролировать свои импульсы для достижения жизненных целей. Иными словами, благодаря самодисциплине мы отказываемся от того, чего хотим в данную минуту, ради достижения более важной цели в будущем.

Важность самодисциплины

   Дети учатся самоконтролю, когда родители устанавливают им границы. Но делать это следует с любовью и сочувствием. Поэтому каждый раз, когда ребенок сознательно отказывается от того, чего хочет, он учится контролировать импульсы. В его мозге создаются новые нейронные связи, которые укрепляются каждый раз при проявлении самодисциплины.

   Каждому ребенку нужны ограничения. Если ему всё разрешать и выполнять все его желания сиюминутно, у него не будет развиваться самодисциплина, поскольку он не будет учиться сдерживать импульсы ради более значимой цели.

   Представьте, что ваш сын тренируется попадать мячом в баскетбольную корзину. Он бросает мяч снова и снова. Он мог бы сесть и отдохнуть, но больше всего он хочет забросить мяч. Мотивация к достижению цели – хороший способ для ребенка развить самодисциплину.

Как тренировать самодисциплину

   Важно устанавливать границы, при этом оставляя ребенку выбор. Ограничения в качестве наказания не учат ребенка самоконтролю, потому что в этом случае контроль приходит извне, у малыша просто нет выбора. Даже если он будет делать то, что вы от него хотите, о развитии самоконтроля не может быть и речи.

   Почему же сочувствие так важно? Потому что так ребенок меньше сопротивляется ограничениям. Конечно, они могут не нравиться малышу, но он чувствует, что вы относитесь к нему с пониманием. Он знает, что вы на его стороне. Поэтому он не отстаивает то, что хотел – ему важнее сохранить эмоциональную связь с вами. Он выбирает контролировать свои импульсы и принимает ваши ограничения, вписывает их в свою систему правил.

   Именно так ребенок усваивает правила и ценности. Всё начинается с эмоциональной связи – он хочет порадовать вас, и при этом ему не нужно идти против своих принципов. Со временем ребенок начинает видеть себя как человека, который чистит зубы, делает уроки, всегда говорит правду и помогает окружающим. Он может использовать дисциплину для достижения собственных жизненных целей. И это делает его уверенным в себе, счастливым и дружелюбным.

   Поскольку ребенок принимает и усваивает ограничения из-за эмоциональной связи с вами, важно сохранять эту связь. Проявляйте сочувствие, даже если вам приходится в чем-то отказывать ребенку.

   Как же проявлять сочувствие, устанавливая ребенку ограничения? Сочувствие – это принятие точки зрения другого человека. Вот несколько примеров, как можно сочетать сочувствие и ограничения:

   «Ты любишь бегать? Ты можешь сколько угодно бегать по траве. Но по проезжей части бегать нельзя: там ездят машины. Можешь взять меня за руку, или я понесу тебя. Когда мы дойдем до детской площадки, ты опять сможешь бегать».

   «Я вижу, как ты зол на брата. Злиться – это нормально, но драться нельзя. Пойдем, скажешь брату, что ты на него злишься. Я помогу тебе».

   «О, ты смотришь фотографии с праздника? Прекрасно. Но мы договорились, что сначала ты должна сделать уроки. После этого ты можешь зайти в Интернет и посмотреть фотографии. Я понимаю, что тебе трудно терпеть так долго. Но ведь всегда приятно оставлять что-то хорошее напоследок».

   Устанавливая ограничения, будьте последовательны. Иногда необходимо установить новые правила. Главное, чтобы ограничения не сбивали ребенка с толку. В каждой семье должны быть какие-то приоритеты (безопасность, здоровье, уважение друг к другу, семейные ценности). Разумеется, ограничения должны им соответствовать.

   Необходимо расставлять приоритеты и иногда отказываться от своих ожиданий от ребенка. Он развивается, как все люди, и не может быть идеальным. И ваши отношения с малышом должны строиться на близкой связи, а не на ограничениях и фрустрации. Если вы часто говорите ребенку «нет», это ослабляет вашу связь с ним, а это, в свою очередь, мешает ему развивать самодисциплину.

Як розвинути навички саморегуляції в дитини

  Батьки дворічної дитини можуть щодня зіштовхуватися з її істериками. Це очікувано та знаходиться в межах вікової норми. Однак, коли дитина досягає шкільного віку, а її поведінка все така ж імпульсивна – це свідчить про проблеми з контролем емоцій.

  Саме в умінні контролювати свої емоції полягає різниця між дворічною й п'ятирічною дитиною. Допомогти дитині навчитися контролювати себе – головне завдання батьків у цьому віці. Іноді й старшим дітям важко справлятися з емоційними імпульсами, навіть якщо вони не супроводжуються нападами істерики.

   Що таке саморегуляція?

  Саморегуляція – це здатність контролювати свої емоції й поведінку в залежності від ситуації. Вона охоплює вміння справлятися з сильною емоційною реакцією на різні стимули, що травмують, уміння заспокоїтися, коли ви засмучені, а також уміння справлятися з роздратуванням без емоційних спалахів. Ці навички допомагають нам досягати життєвих цілей, попри непередбачуваність зовнішнього світу й наші власні почуття.

  Що таке емоційна нестабільність?

Проблеми з саморегуляцією проявляються в дитини по-різному. Це залежить від її психічних особливостей. Деякі діти виявляють емоції миттєво – їхня емоційна реакція настільки потужна, що вони не можуть її сповільнити. В інших дітей емоції накопичуються, вони можуть досить довго не проявляти їх. З часом це призводить до спалахів гніву або роздратування.

  Для дітей з обома видами емоційної реакції важливо навчитися справлятися з бурхливими емоціями, знаходити більш ефективні способи їх вираження (або хоча б менш руйнівні), не втрачати самовладання в стресових ситуаціях.

 Причини проблем із саморегуляцією в дітей

 Заведено вважати, що здатність людини емоційно контролювати себе залежить від її темпераменту й індивідуальних особливостей. У дітей при цьому на перший план виходить темперамент. Деякі діти бурхливо реагують, коли батьки хочуть їх викупати або перевдягнути. У майбутньому в них більш вірогідна поява проблем із саморегуляцією.

  У той же час велике значення в розвитку саморегуляції дитини має оточення. Коли батьки докладають великих зусиль, щоб заспокоїти її – вона бачить в батьках зовнішнє джерело емоційного спокою, при цьому її навички самодисципліни не розвиваються. Якщо така ситуація повторюється знову й знову – у дитини формується очікування, що батьки повинні її заспокоїти. Дітям, що страждають від синдрому дефіциту уваги або тривожності, важко самостійно навчитися керувати своїми емоціями. Їм потрібна допомога батьків або фахівців.

  Як навчити дитину саморегуляції?

  На думку психологів, істерика – це неадекватна (неконструктивна) реакція дитини на певний стресовий фактор. Батькам або вихователям необхідно допомогти дитині заспокоїтися й навчити реагувати більш адекватно.

  До навички саморегуляції потрібно ставитися так само, як і до будь-якої іншої навички (наприклад, соціальної або навички навчатися). Потрібно навчити дитину цього й забезпечити практичне застосування. Якщо розглядати бурхливі емоційні реакції малюка саме як недостатньо розвинену навичку, а не як погану поведінку, це дає більш конструктивне рішення проблеми.

  Розвиваючи в дитини навички саморегуляції, важливо не уникати емоційно складних ситуацій, допомагаючи малюку справлятися з ними, а всіляко підтримувати до того часу, поки він не навчиться справлятися з такими ситуаціями самостійно.

  Уявіть ситуацію, яка викликає у вас сильні негативні емоції. Наприклад, дитина довго не може вирішити просту задачу. Якщо батьки занадто бурхливо висловлюють негативні емоції з цього приводу – тим самим вони викликають негативні емоції в дитини. Дитина, замість того, щоб зрозуміти, що складне завдання засмучує її та шукати шляхи його вирішення, думає, що її засмучують батьки, змушуючи вирішувати задачу.

  У такій ситуації потрібно підтримати дитину, допомогти їй зробити перші кроки. Упоравшись зі стресом, вона зможе вирішити задачу до кінця. Можна також робити перерви через деякий час. При цьому важливо стежити за часом й хвалити дитину за докладені зусилля.

  Якщо дитина емоційно реагує на прохання батьків припинити грати в комп'ютерну гру, підтримка також може виявитися корисною. Запропонуйте дитині пограти ще 2-3 хвилини, після чого вона повинна буде встати з-за комп'ютера. Так ви шанобливо сприймете прохання дитини пограти й водночас зможете домогтися від неї бажаного результату.

  Практикуйтеся

  Тренування – ще один спосіб навчитися саморегуляції. Наприклад, якщо дитина впадає в істерику в магазині, заходьте туди з дитиною ненадовго, коли вам не потрібно робити серйозні покупки. Дозвольте дитині потренуватися тримати себе в руках.

  Батьки іноді відчувають розчарування, якщо їм не відразу вдається навчити дитину контролювати себе. Важливо розуміти, що розвивати дану навичку необхідно з того рівня, який буде під силу дитині. Замість того, щоб відмовитися від поставленої мети, розбийте її на кілька етапів й почніть з більш простого рівня.

  Наприклад, якщо ви не можете змусити дитину чистити зуби вранці, почніть з того, що привчіть її витискувати пасту на зубну щітку. Похваліть дитину, якщо вона навчиться робити це правильно, а потім переходьте до більш складних дій.

  Якщо дитина запізнюється вранці до школи, почніть з того, що привчіть її вдягатися до 7:15. Як тільки дитина зможе виконувати цю дію вчасно – встановіть час для сніданку тощо. Поділ кінцевої мети на етапи сприяє її досягненню.

  Навчіть дитину аналізувати свій стан

  Батьки та вчителі повинні запастися терпінням, допомагаючи дитині справлятися зі стресовими ситуаціями. Дайте їй стільки часу для розвитку навичок саморегуляції, скільки їй буде потрібно. Не засуджуйте й не критикуйте дитину: говоріть їй, чому вона відреагувала неправильно в тій чи іншій ситуації, і як потрібно вчинити наступного разу.

  Діти краще вчаться приймати зважені рішення, коли їхні батьки схильні до самоаналізу й обдумування своїх вчинків. Слід привчати дитину аналізувати свої емоції й поведінку. Такі навички корисні як для дітей, так і для дорослих.

  У результаті, кращим способом розвинути в дитини навички саморегуляції є підтримка батьків і тепла сімейна атмосфера.

    ПСИХОЛОГ ДЖЕЙМИ ХАРРИНГТОН:

   4 ВОПРОСА, КОТОРЫЕ СТОИТ КАЖДЫЙ ДЕНЬ ЗАДАВАТЬ СВОЕМУ РЕБЕНКУ

  1. Как прошел твой день?

  Если поначалу ваш малыш будет отмахиваться и говорить «нормально», «все хорошо»  и т.д. не стоит разу налетать с допросом и , что называется, «вытаскивать рассказ клещами». Можно сказать «Ну ладно, если захочешь, потом скажешь. А вот я сегодня делала то и то. А сегодня за день, представляешь, произошло это и это». И поверьте, даже самый застенчивый, скрытный ребенок начнет с вами делиться тем, что у него на душе.

  2. Как дела у твоих друзей?

  Вы можете спросить про какого-то одного конкретного друга, которого вы знаете или обо всех друзьях в общем. Например : «Кто из твоих друзей, по-твоему, нравится мне больше всех? Почему? Расскажи мне о своем лучшем друге. Какие качества должны быть у хорошего друга? Какую самую приятную вещь твой друг делал для тебя? Кем из своих друзей ты гордишься больше других? Почему? Описывал ли ты меня своим друзьям? Если бы ты узнал, что твой друг украл что-то, что бы ты сделал?» Как вы понимаете, эти вопросы для разных случаев.

  3. Что хорошего произошло с тобой за день?

  Даже в день когда на улице плохая погода или в день, когда была сложна контрольная работа по математике сложно вспомнить что-то приятное, что произошло с тобой за день. А если не вспоминается, то самостоятельно себя развеселить. Например, незапланированно сходить в кино, поиграть в какие-нибудь настольные игры дома и т.д. Такие фантазии выведут и вас, и ребенка из тяжких раздумий на волну положительных эмоций.

  4. Тебе нужна моя помощь?

  Все мы знаем, как иногда сложно просить помощи у кого-то. Ребенок, который не привык получать помощь в мелочах, вряд ли обратится к вас за помощью в сложной ситуации. Поэтому начинайте с малого —  предложите помочь убрать в комнате, помогите с домашним заданием и т.д. Не бойтесь разбаловать сына или дочь, ведь чем больше вы помогаете по мелочам, тем выше вероятность, что в случае серьезного конфликта ребенок придет за советом к вам. Впрочем, это не означает, что нужно начать делать все вместо ребенка.

  Совет:

  Слушая рассказ вашего ребенка не перебивайте его и не торопитесь выносить суждения, комментируйте только тогда, когда вас об этом попросят. Не игнорируйте телесный контакт, обнимите вашего малыша, или возьмите за руку. Если вы сейчас в плохом настроении или у вас нет времени – честно скажите ребенку об этом и договоритесь, когда вы сможете пообщаться позже.

Онлан-курс